Урок 4
РОЛЬ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН (ВОДИ І КИСНЮ) У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ,
РОЛЬ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН (ВОДИ І КИСНЮ) У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ,
Мета: формувати знання про хімічний склад всіх
живих організмів; познайомити з неорганічними речовинами, такими як вода і
кисень; визначити їх біологічний вплив на
різні організми; розвивати увагу, пам’ять та спостережливість; виховувати бережливе
відношення до води як головного компонента планети і живої природи.
Тип уроку: комбінований
Словник:
Вода - універсальний розчинник.
Гідрофільні - речовини, здатні добре розчинятися у воді.
Гідрофобні - нерозчинні у воді речовини.
Гідроліз - реакції за участю води.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
— Значення води в живому організмі?
— В якому вигляді зустрічається вода в організмі?
--- Як виникає осматичний тиск?
ІІ. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності
Проблемне питання:
— Поясніть, чи можливе функціонування організму живої істоти без води?
Найголовніша з неорганічних речовин – вода. Крім води, у живих організмах містяться кисень, оксиди, кислоти, мінеральні солі та їх Йони. На сьогоднішньому уроці ми детально ознайомимось з неорганічними речовинами, такими як вода і кисень, їх біологічному впливу на організм.
IІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Роль води та інших неорганічних речовин в живих системах
Переглянути відео: Значення води в організмі
Функції води в клітині?
- Вода визначає внутрішньоклітинний тиск (тургор) та об'єм клітин.
- Вона здатна формувати водну оболонку навколо певних сполук (наприклад, білків), що запобігає їхній взаємодії між собою. Таку воду називають зв'язаною (структурованою). її частка становить 4-5% від загальної кількості води в організмі.
- Іншу частину води (95-96%), не зв'язану з іншими сполуками, називають вільною.
Вода як універсальний розчинник відіграє надзвичайно важливу роль у живих організмах, оскільки більшість біохімічних реакцій відбувається у водних розчинах. Надходять речовини у клітини та виводяться з них продукти життєдіяльності також переважно в розчиненому вигляді
- Їй притаманна велика теплоємність, тобто здатність поглинати тепло за незначних змін власної температури. Завдяки цьому вода запобігає різким змінам температури в клітинах і в організмі в цілому за значних її коливань у навколишньому середовищі. Під час випаровування води організми витрачають багато тепла. Так вони захищають себе від перегрівання.
2.Кисень та його роль у живих організмах
Кисень надзвичайно важлива для живих організмів неорганічна речовина. Чому? Тому що він бере участь у процесах дихання. Що ж таке дихання? Дихання це сукупність реакцій біологічного окиснення органічних речовин із виділенням енергії, необхідної для підтримання життєдіяльності організму. Тобто, кисень забезпечує організм найголовнішим – енергією. І ця енергія виділяється у результаті реакції окиснення.
Джерелом кисню є атмосферне повітря. В атмосферу кисень потрапляє завдяки фотосинтезу зелених рослин, під час якого поглинається вуглекислий газ і виділяється кисень. Підраховано, що рослини за рік виділяють в атмосферу близько 70 млрд т кисню. Близько 80 % усього кисню постачає морський фітопланктон, 20 % виробляє наземна рослинність.
Атмосферний кисень (О2) необхідний для дихання людей, тварин, переважної більшості рослин і мікроорганізмів. У рослинних організмах більш інтенсивно дихають молоді, швидко ростучі органи і тканини рослин (бо на ріст витрачається енергія, яка і вивільнюється в процесі реакцій окиснення органічних речовин, що були синтезовані ними раніше під час фотосинтезу)
Тварини отримують від рослин по ланцюгах живлення органічні речовини, які окислюються в процесі дихання. Тваринним організмам необхідний постійний притік кисню. Під час дихання кисень повітря в легенях сполучається з гемоглобіном крові, утворюючи оксигемоглобін, який надає артеріальній крові яскраво-червоного забарвлення і розноситься по всьому організму. Там оксигемоглобін розкладається, і кисень, що виділяється, окиснює поживні речовини організму, утворюючи СО2, Н2О та інші продукти. Діоксид вюглецю (вуглекислий газ) розчиняється в крові та виноситься нею по венах у легені, де видихається. Позбавлена оксигемоглобіну венозна кров має темно-червоний
Вуглекислий газ – обов’язковий компонент фотосинтезу рослин. Він надходить в атмосферу внаслідок виверження вулканів, розпаду органічних речовин, дихання живих організмів, виділення з поверхні теплих океанів, а витрачається атмосферою на фотосинтез рослин, розчинення в холодній воді океанів, перетворення силікатів вивітрюваних гірських порід у карбонати. Рослини за рік поглинають близько 100 млрд т оксиду вуглецю, тобто близько 6 % усього наявного його вмісту в атмосфері.
Важливим фактором стабілізації вмісту оксиду вуглецю є Світовий океан, у водах якого розчинено принаймні в сто разів більше оксиду вуглецю, ніж його є у всій атмосфері.
Те, що без вуглекислого газу не можуть існувати зелені рослини, відомо всім, адже вони використовують його в процесі фотосинтезу. Але і тваринний світ теж не може обходитися без вуглекислоти. І її роль у житті живого організму надзвичайно велика. У тваринних організмах вуглекислий газ бере участь у розподілі в тканинах йонів натрію, регулюючи тим самим збудження клітин, впливає на проникність клітинних мембран, активність багатьох ферментів, інтенсивність продукції гормонів і ступінь їх фізіологічної ефективності, процес зв’язування білками йонів Кальцію та Феруму. Існує пряма залежність між концентрацією вуглекислоти в крові та інтенсивністю функціонування травних залоз. Від вмісту вуглекислоти залежить надходження в тканини кисню. Також вуглекислий газ відіграє важливу роль у біосинтезі білків та карбоксилуванні амінокислот, підтримуванні сталості кислотно-лужного балансу.
В останні роки учені приділяють велику увагу дослідженням оксиду азоту (NO) і його значенню для організму. Він сприймається як один із найважливіших імунотропних медіаторів. Головним джерелом і місцем утворення NO в організмі є ендотелій, загальна маса якого в тілі людини досягає 1,5 кг. Функції оксиду азоту в організмі досить різноманітні.NO є нейротрансмітером у шлунково-кишковому тракті, видільній і статевій системах.
Тип уроку: комбінований
Словник:
Вода - універсальний розчинник.
Гідрофільні - речовини, здатні добре розчинятися у воді.
Гідрофобні - нерозчинні у воді речовини.
Гідроліз - реакції за участю води.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
— Значення води в живому організмі?
— В якому вигляді зустрічається вода в організмі?
--- Як виникає осматичний тиск?
ІІ. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності
Проблемне питання:
— Поясніть, чи можливе функціонування організму живої істоти без води?
Найголовніша з неорганічних речовин – вода. Крім води, у живих організмах містяться кисень, оксиди, кислоти, мінеральні солі та їх Йони. На сьогоднішньому уроці ми детально ознайомимось з неорганічними речовинами, такими як вода і кисень, їх біологічному впливу на організм.
IІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Роль води та інших неорганічних речовин в живих системах
Переглянути відео: Значення води в організмі
Функції води в клітині?
- Вода визначає внутрішньоклітинний тиск (тургор) та об'єм клітин.
- Вона здатна формувати водну оболонку навколо певних сполук (наприклад, білків), що запобігає їхній взаємодії між собою. Таку воду називають зв'язаною (структурованою). її частка становить 4-5% від загальної кількості води в організмі.
- Іншу частину води (95-96%), не зв'язану з іншими сполуками, називають вільною.
Вода як універсальний розчинник відіграє надзвичайно важливу роль у живих організмах, оскільки більшість біохімічних реакцій відбувається у водних розчинах. Надходять речовини у клітини та виводяться з них продукти життєдіяльності також переважно в розчиненому вигляді
- Їй притаманна велика теплоємність, тобто здатність поглинати тепло за незначних змін власної температури. Завдяки цьому вода запобігає різким змінам температури в клітинах і в організмі в цілому за значних її коливань у навколишньому середовищі. Під час випаровування води організми витрачають багато тепла. Так вони захищають себе від перегрівання.
2.Кисень та його роль у живих організмах
Кисень надзвичайно важлива для живих організмів неорганічна речовина. Чому? Тому що він бере участь у процесах дихання. Що ж таке дихання? Дихання це сукупність реакцій біологічного окиснення органічних речовин із виділенням енергії, необхідної для підтримання життєдіяльності організму. Тобто, кисень забезпечує організм найголовнішим – енергією. І ця енергія виділяється у результаті реакції окиснення.
Джерелом кисню є атмосферне повітря. В атмосферу кисень потрапляє завдяки фотосинтезу зелених рослин, під час якого поглинається вуглекислий газ і виділяється кисень. Підраховано, що рослини за рік виділяють в атмосферу близько 70 млрд т кисню. Близько 80 % усього кисню постачає морський фітопланктон, 20 % виробляє наземна рослинність.
Атмосферний кисень (О2) необхідний для дихання людей, тварин, переважної більшості рослин і мікроорганізмів. У рослинних організмах більш інтенсивно дихають молоді, швидко ростучі органи і тканини рослин (бо на ріст витрачається енергія, яка і вивільнюється в процесі реакцій окиснення органічних речовин, що були синтезовані ними раніше під час фотосинтезу)
Тварини отримують від рослин по ланцюгах живлення органічні речовини, які окислюються в процесі дихання. Тваринним організмам необхідний постійний притік кисню. Під час дихання кисень повітря в легенях сполучається з гемоглобіном крові, утворюючи оксигемоглобін, який надає артеріальній крові яскраво-червоного забарвлення і розноситься по всьому організму. Там оксигемоглобін розкладається, і кисень, що виділяється, окиснює поживні речовини організму, утворюючи СО2, Н2О та інші продукти. Діоксид вюглецю (вуглекислий газ) розчиняється в крові та виноситься нею по венах у легені, де видихається. Позбавлена оксигемоглобіну венозна кров має темно-червоний
Вуглекислий газ – обов’язковий компонент фотосинтезу рослин. Він надходить в атмосферу внаслідок виверження вулканів, розпаду органічних речовин, дихання живих організмів, виділення з поверхні теплих океанів, а витрачається атмосферою на фотосинтез рослин, розчинення в холодній воді океанів, перетворення силікатів вивітрюваних гірських порід у карбонати. Рослини за рік поглинають близько 100 млрд т оксиду вуглецю, тобто близько 6 % усього наявного його вмісту в атмосфері.
Важливим фактором стабілізації вмісту оксиду вуглецю є Світовий океан, у водах якого розчинено принаймні в сто разів більше оксиду вуглецю, ніж його є у всій атмосфері.
Те, що без вуглекислого газу не можуть існувати зелені рослини, відомо всім, адже вони використовують його в процесі фотосинтезу. Але і тваринний світ теж не може обходитися без вуглекислоти. І її роль у житті живого організму надзвичайно велика. У тваринних організмах вуглекислий газ бере участь у розподілі в тканинах йонів натрію, регулюючи тим самим збудження клітин, впливає на проникність клітинних мембран, активність багатьох ферментів, інтенсивність продукції гормонів і ступінь їх фізіологічної ефективності, процес зв’язування білками йонів Кальцію та Феруму. Існує пряма залежність між концентрацією вуглекислоти в крові та інтенсивністю функціонування травних залоз. Від вмісту вуглекислоти залежить надходження в тканини кисню. Також вуглекислий газ відіграє важливу роль у біосинтезі білків та карбоксилуванні амінокислот, підтримуванні сталості кислотно-лужного балансу.
В останні роки учені приділяють велику увагу дослідженням оксиду азоту (NO) і його значенню для організму. Він сприймається як один із найважливіших імунотропних медіаторів. Головним джерелом і місцем утворення NO в організмі є ендотелій, загальна маса якого в тілі людини досягає 1,5 кг. Функції оксиду азоту в організмі досить різноманітні.NO є нейротрансмітером у шлунково-кишковому тракті, видільній і статевій системах.
3.Питна вода та вимоги до її якості.
В Україні вимоги до якості питної води визначені Державним стандартом. Згідно з ним питна вода має бути епідеміологічно безпечною та нешкідливою за хімічним складом. Безпеку води в епідеміологічному відношенні визначають як загальною кількістю мікроорганізмів (не більше 100 в 1 см3 води), так і за кількістю клітин кишкової палички (не більше 3 в 1 дм3 води). Питна вода не повинна містити водні організми, помітні неозброєним оком, та плівку на поверхні.
Основними забруднювачами водних об'єктів у нашій країні є промисловість (понад 55 % від загального скиду) та житлово-комунальне господарство (понад 40 %). Небезпечне забруднення водойм радіонуклідами. Стічні води з високою радіоактивністю (100 і більше Кюрі1 на 1 л води) мають бути поховані в підземних безстічних басейнах або резервуарах.
ІV. Закріплення знань і вмінь. Перелянути презентацію, дати відповіді на запитання
вікторини «Юні природодослідники»
VI. Підведення підсумківVIІ. Домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар